...

Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ( закон України) (часть 2)

Tweet
Розділ III ПЛАТІЖНІ ІНСТРУМЕНТИ Розділ IV ІНІЦІЮВАННЯ ПЕРЕКАЗУ
Стаття 13. Порядок застосування платіжних інструментів 

     13.1. Порядок  виконання  операцій із застосуванням платіжних 
інструментів,  у  тому  числі   обмеження   щодо   цих   операцій, 
визначаються   законами  України  та  нормативно-правовими  актами 
Національного банку України. 

     13.2.  Порядок  інформування  клієнта  про рух коштів за його 
рахунком  визначається  нормативно-правовими  актами Національного 
банку України.
{  Статтю  13  доповнено  пунктом 13.2 згідно із Законом N 5284-VI 
 від 18.09.2012 } 

     Стаття 14. Електронні платіжні засоби 

     14.1.  Електронний  платіжний засіб може існувати в будь-якій 
формі,  на  будь-якому  носії,  що дає змогу зберігати інформацію, 
необхідну для ініціювання електронного переказу. 

     14.2.  Емісія  електронних  платіжних засобів у межах України 
проводиться  виключно  банками,  що  уклали  договір  з  платіжною 
організацією  відповідної  платіжної системи та отримали її дозвіл 
на  виконання  цих  операцій  (крім  банків, які здійснюють емісію 
електронних   платіжних  засобів  для  використання  в  межах  цих 
банків). 

     14.3. Порядок проведення емісії електронних платіжних засобів 
та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження 
щодо  порядку  емісії  та здійснення операцій із їх використанням, 
визначаються   нормативно-правовими   актами  Національного  банку 
України. 

     14.4.  Платіжна  організація  відповідної  платіжної  системи 
визначає  вид  електронного  платіжного  засобу  (крім  мобільного 
платіжного  інструменту,  реалізованого  на програмній основі), що 
емітується банком, тип його носія ідентифікаційних даних (магнітна 
смуга,  мікросхема  тощо),  реквізити,  що  наносяться  на нього в 
графічному вигляді. 

     Учасник  платіжних  систем має право розміщувати на платіжній 
картці одночасно дві і більше торговельні марки (знаки для товарів 
і  послуг)  платіжних  систем відповідно до договорів з платіжними 
організаціями   всіх  платіжних  систем,  торговельні  марки  яких 
розміщені  на  платіжній картці. Ці договори мають містити правила 
виконання операцій з використанням платіжної картки. 

     Електронний   платіжний   засіб   має   містити   обов'язкові 
реквізити,  які  дають  змогу  ідентифікувати  платіжну систему та 
емітента. 

     Банк-резидент - учасник платіжної системи має право емітувати 
електронні  платіжні  засоби, що поряд із платіжним додатком мають 
нефінансові  додатки,  які  можуть  містити  ідентифікаційні дані, 
інформацію   про   пільги,  страхування  та  іншу  інформацію  про 
держателя   і   дають   змогу   ідентифікувати  їх  держателів  та 
обліковувати   виконані   ними   операції   із  застосуванням  цих 
електронних платіжних засобів у певних системах виплат, надання та 
обліку послуг, пільг, знижок тощо. 

     14.5.  Користувачем  електронного платіжного засобу може бути 
юридична  або  фізична  особа.  Електронний  платіжний  засіб,  за 
допомогою  якого  можна  ініціювати переказ з рахунка користувача, 
має дозволяти ідентифікувати користувача. 

     14.6.  Електронний  платіжний  засіб  має відповідати вимогам 
щодо    захисту    інформації,   передбаченим   цим   Законом   та 
нормативно-правовими актами Національного банку України. 

     14.7.  Банк  має право передати електронний платіжний засіб у 
власність  користувача  або  надати йому в користування в порядку, 
визначеному договором. 

     14.8.  Банк  та  користувач укладають договір щодо порядку та 
умов  використання  електронного  платіжного  засобу.  Банк  перед 
укладенням  договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами 
договору  про  використання електронного платіжного засобу (далі у 
цій  статті  -  договір),  ознайомити з тарифами на обслуговування 
електронного   платіжного   засобу   та   правилами   користування 
електронним   платіжним  засобом.  Банк  зобов'язаний  забезпечити 
викладення  цієї  інформації  в  доступній формі й розмістити її в 
доступному  для користувача місці, а також надати на його вимогу в 
письмовій або електронній формі. 

     14.9.   Банк   зобов'язаний   під   час  видачі  електронного 
платіжного  засобу надати користувачеві примірник договору, правил 
користування  електронним  платіжним  засобом  та тарифів банку на 
обслуговування електронного платіжного засобу. 

     Національний банк України має право встановлювати обов'язкові 
умови договору. 

     14.10.  Банк  має  право вносити зміни до правил користування 
електронним   платіжним  засобом  або  тарифів  на  обслуговування 
електронного  платіжного  засобу, повідомивши про відповідні зміни 
користувача у спосіб, передбачений договором. 

     Банк  зобов'язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 
календарних  днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил 
користування   електронним   платіжним   засобом  або  тарифів  на 
обслуговування  електронного  платіжного  засобу, повідомлення про 
такі   зміни.  Банк  у  повідомленні  зобов'язаний  зазначити,  що 
користувач  має  право  до дати, з якої застосовуватимуться зміни, 
розірвати  договір  без сплати додаткової комісійної винагороди за 
його   розірвання.   Зміни  до  правил  використання  електронного 
платіжного  засобу або тарифів є погодженими користувачем, якщо до 
дати,  з  якої  вони застосовуватимуться, користувач не повідомить 
банк про розірвання договору. 

 

14.11.  Банк  під  час використання користувачем електронного 
платіжного   засобу  зобов'язаний  інформувати  його  про  випадки 
підвищеного  ризику  збитків  для  користувача  і пов'язані із цим 
обов'язки  сторін,  що  включають  будь-які обґрунтовані обмеження 
щодо способів та місць використання. 

     14.12.  Користувач  зобов'язаний  використовувати електронний 
платіжний  засіб відповідно до вимог законодавства України та умов 
договору,  укладеного  з  емітентом,  і  не допускати використання 
електронного  платіжного  засобу особами, які не мають на це права 
або повноважень. 

     Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не 
допускається,   крім   випадку   емісії  додаткового  електронного 
платіжного засобу для довіреної особи. 

     14.13. Право використовувати електронний платіжний засіб може 
бути  призупинене  або  припинене  емітентом  відповідно  до  умов 
договору   в   разі   порушення   користувачем  умов  використання 
електронного  платіжного засобу. Призупинення або припинення права 
користувача   використовувати   електронний   платіжний  засіб  не 
припиняє  зобов'язань  користувача  й емітента, що виникли до часу 
призупинення або припинення зазначеного права. 

     14.14. Банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором: 

     повідомляти    користувача    про   здійснення   операцій   з 
використанням електронного платіжного засобу; 

     забезпечити   користувачу  можливість  інформувати  банк  про 
втрату електронного платіжного засобу; 

     реєструвати  та протягом строку, передбаченого законодавством 
для  зберігання  електронних  документів, зберігати інформацію, що 
підтверджує  факт  інформування банком користувача та користувачем 
банка. 

     Під  час  реєстрації  банком  повідомлення  користувача  щодо 
втрати    електронного   платіжного   засобу   банк   зобов'язаний 
відобразити дату та час повідомлення. 

     У   разі   невиконання   банком   обов'язку   з  інформування 
користувача  про  здійснені  операції з використанням електронного 
платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе 
банк. 

     Банк зобов'язаний на вимогу користувача надати інформацію про 
курс    купівлі/продажу/конвертації    іноземної    валюти,   який 
застосовувався   під   час  здійснення  операції  з  використанням 
електронного платіжного засобу. 

     14.15.  Користувач  відповідно  до умов договору зобов'язаний 
надати  банку  інформацію  для  здійснення контактів з ним, а банк 
зобов'язаний зберігати цю інформацію протягом дії договору. 

     Обов'язок  банку  щодо повідомлення користувача про здійснені 
операції    з   використанням   електронного   платіжного   засобу 
користувача є виконаним: 

     у  разі  інформування  банком користувача про кожну здійснену 
операцію    відповідно    до    контактної   інформації,   наданої 
користувачем; 

     у  разі  відмови  користувача від отримання повідомлень банку 
про  здійснені  операції  з  використанням електронного платіжного 
засобу користувача, про що зазначено в договорі. 

     14.16.  Користувач  після виявлення факту втрати електронного 
платіжного  засобу  зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, 
передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку 
ризик  збитків  від  здійснення  операцій та відповідальність несе 
користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків 
від   здійснення   операцій   за   електронним  платіжним  засобом 
користувача несе банк. 

     Втратою   електронного   платіжного   засобу  є  неможливість 
здійснення   держателем   контролю   (володіння)   за  електронним 
платіжним  засобом,  неправомірне  заволодіння та/або використання 
електронного платіжного засобу чи його реквізитів. 

     14.17.  Банк  зобов'язаний  розглядати  заяви  (повідомлення) 
користувача,  що  стосуються  використання електронного платіжного 
засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, 
надати   користувачу  можливість  одержувати  інформацію  про  хід 
розгляду  заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про 
результати  розгляду  заяви  (повідомлення)  у строк, установлений 
договором,   але  не  більше  строку,  передбаченого  законом  для 
розгляду звернень скарг громадян. 

     Строки   встановлення  емітентом  правомірності  переказу  та 
повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного 
переказу встановлені пунктом 37.2 статті 37 цього Закону. 

     14.18.   Еквайринг  у  межах  України  здійснюється  виключно 
юридичними  особами-резидентами,  що  уклали відповідний договір з 
платіжною організацією. 

     За  операціями з використанням електронних платіжних засобів, 
здійснених  резидентами  і  нерезидентами  на  території  України, 
переказ  між  еквайрами  і  суб'єктами господарювання здійснюється 
виключно в гривнях у порядку, встановленому договором. 

     14.19.   Суб'єкти  господарювання  зобов'язані  забезпечувати 
можливість  здійснення  держателями  електронних платіжних засобів 
розрахунків  за  продані  товари  (надані послуги) з використанням 
електронних  платіжних  засобів  не  менше трьох платіжних систем, 
однією  з  яких  є  багатоемітентна  платіжна  система,  платіжною 
організацією якої є резидент України. 

     Вимоги до суб'єктів господарювання щодо приймання електронних 
платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) 
визначає Кабінет Міністрів України. 

     Контроль  за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо 
здійснення   розрахунків  з  використанням  електронних  платіжних 
засобів   здійснює   Державна   податкова  служба  України,  а  за 
забезпеченням   захисту   прав  держателів  електронних  платіжних 
засобів   на   здійснення   зазначених  розрахунків  -  спеціально 
уповноважений  центральний  орган виконавчої влади у сфері захисту 
прав споживачів. 

     14.20.  Еквайр зобов'язаний ознайомити користувача з розміром 
власної   комісійної   винагороди   за   отримання  готівки  через 
банківський  автомат  безпосередньо  перед  ініціюванням операції. 
Інформація   про   розмір  комісійної  винагороди  має  надаватися 
користувачу  на екрані банківського автомата та/або друкуватися на 
паперових  документах  за  операціями  з використанням електронних 
платіжних засобів. 

     Користувач  після  перегляду  на екрані банківського автомата 
даних   про   суму   комісійної   винагороди  повинен  мати  змогу 
відмовитися від уже розпочатої операції. 

     14.21.  Банки-резиденти,  які  емітують  електронні  платіжні 
засоби,   мають   право  укладати  договори  з  іншими  суб'єктами 
господарювання  про  розповсюдження  емітованих  ними  електронних 
платіжних засобів, крім емітованих ними платіжних карток. 

     Банки  -  учасники  платіжних  систем,  якщо це не суперечить 
правилам  відповідної  платіжної  системи,  мають  право  укладати 
договори  з  іншими  банками-резидентами,  що  не є учасниками цих 
платіжних  систем,  про  видачу  останніми готівки за електронними 
платіжними засобами через власні каси або банківські автомати. 

     Платіжні     організації    платіжних    систем,    створених 
нерезидентами,  у  яких  функції платіжної організації та емітента 
одночасно   виконує   одна   юридична  особа,  можуть  укладати  з 
банками-резидентами  договори  про  розповсюдження  серед клієнтів 
таких фінансових установ електронних платіжних засобів, емітованих 
платіжними організаціями цих систем. 

     14.22. Маршрутизація і кліринг за операціями, які здійснені в 
межах  України  із  застосуванням  електронних  платіжних засобів, 
емітованих  банками-резидентами, здійснюється в Україні в порядку, 
визначеному Національним банком України, за винятком операцій, які 
виконуються в межах одного банку.
{  Стаття  14  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2056-IV 
  від  06.10.2004;  в  редакції  Закону  N  5284-VI 
від 18.09.2012 } 

     Стаття 15. Особливості випуску електронних грошей і 
                здійснення операцій з ними 

     15.1.  Електронні  гроші - одиниці вартості, які зберігаються 
на  електронному  пристрої,  приймаються  як  засіб платежу іншими 
особами,  ніж  особа,  яка їх випускає, і є грошовим зобов'язанням 
цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. 

     Випуск  електронних  грошей  може  здійснювати виключно банк. 
Банк,   що  здійснює  випуск  електронних  грошей,  бере  на  себе 
зобов'язання з їх погашення. 

     Випуск  електронних  грошей  здійснюється  шляхом  їх надання 
користувачам  або  комерційним  агентам  в  обмін на готівкові або 
безготівкові кошти. 

     Банк,  що  здійснює  випуск  електронних грошей, зобов'язаний 
погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача. 

     Користувачем    електронних    грошей   може   бути   суб'єкт 
господарювання   або   фізична   особа.   Користувач   -   суб'єкт 
господарювання  має  право  використовувати  електронні  гроші для 
здійснення  оплати  товарів, робіт та послуг. Користувач - фізична 
особа  має  право  використовувати електронні гроші для здійснення 
оплати  товарів,  робіт  та послуг і переказувати електронні гроші 
іншим користувачам - фізичним особам. 

     Користувач  -  суб'єкт  господарювання  має  право отримувати 
електронні  гроші  та  пред'являти їх до погашення лише в обмін на 
безготівкові кошти. 

     Користувач  -  фізична  особа має право отримувати електронні 
гроші  та  пред'являти  їх  до  погашення в обмін на готівкові або 
безготівкові кошти. 

     Суб'єкт  господарювання,  який  приймає  електронні  гроші як 
оплату   платежу   за   товари,   роботи,   послуги,   має   право 
використовувати  отримані  електронні гроші виключно для обміну на 
безготівкові кошти або повертати їх користувачам у разі повернення 
ними  відповідно  до  Закону  України "Про захист прав споживачів" 
товарів, придбаних за електронні гроші. 

     15.2.  Банк,  що  має  намір  здійснювати  випуск електронних 
грошей, зобов'язаний до початку їх випуску узгодити з Національним 
банком  України правила використання електронних грошей у порядку, 
встановленому   нормативно-правовим   актом   Національного  банку 
України. 

     Порядок   здійснення   операцій  з  електронними  грошима  та 
максимальна  сума  електронних грошей на електронному пристрої, що 
перебуває     в     розпорядженні     користувача,    визначаються 
нормативно-правовими актами Національного банку України. 

     15.3.  Банк  має право здійснювати випуск електронних грошей, 
номінованих лише в гривні. 

     Банк  має  право  випускати  електронні гроші на суму, яка не 
перевищує суму отриманих ним грошових коштів. 

     15.4. Комерційні агенти мають право здійснювати: 

     надання електронних грошей користувачам без зобов'язання щодо 
їх  погашення  (розповсюдження  електронних  грошей)  (комерційний 
агент з розповсюдження); 

     надання  користувачам засобів поповнення електронними грошима 
електронних пристроїв (комерційний агент з поповнення); 

     обмін   електронних   грошей,  випущених  однією  особою,  на 
електронні  гроші  іншої особи (обмін електронних грошей) (агент з 
обмінних операцій); 

     приймання      електронних      грошей     в     обмін     на 
готівкові/безготівкові гривні (комерційний агент з розрахунків). 

     Комерційним  агентом  з розрахунків може бути виключно банк і 
небанківська фінансова установа, що має ліцензію на переказ коштів 
без відкриття рахунків, видану Національним банком України. 

     Комерційний  агент з розрахунків не має права передавати свої 
повноваження    за    агентським    договором    іншим   суб'єктам 
господарювання. 

     Приймання  електронних  грошей  для  оплати товарів, робіт та 
послуг  здійснюється  іншими особами ніж особа, що здійснює випуск 
електронних  грошей,  на підставі укладених договорів з особою, що 
здійснює   випуск  електронних  грошей  та/або  його  комерційними 
агентами з розрахунків. 

     Для виконання операційних та інших технологічних функцій, які 
забезпечують  використання  електронних грошей, особа, що здійснює 
випуск  електронних  грошей,  має  право  залучати інших юридичних 
осіб-резидентів.
{  Стаття  15  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2056-IV 
 від  06.10.2004;  в  редакції  Закону  N  5284-VI 
 від 18.09.2012 } 

     Стаття 16. Документи на переказ 

     16.1. До  документів  на  переказ  відносяться   розрахункові 
документи,    документи    на   переказ   готівки,   міжбанківські 
розрахункові документи,  клірингові вимоги та інші  документи,  що 
використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу. 

     Стаття 17. Порядок оформлення документів при проведенні 
                переказу 

     17.1.  Форми  розрахункових документів, документів на переказ 
готівки   для   банків,   а   також  міжбанківських  розрахункових 
документів      установлюються     нормативно-правовими     актами 
Національного  банку  України.  Форми  документів  на  переказ, що 
використовуються  в  платіжних  системах для ініціювання переказу, 
установлюються  правилами  платіжних систем. Обов'язкові реквізити 
електронних  та  паперових  документів  на переказ, особливості їх 
оформлення,      оброблення      та     захисту     встановлюються 
нормативно-правовими актами Національного банку України.
{ Пункт 17.1 статті 17 в редакції Закону N 5284-VI  від 
18.09.2012 } 

     17.2. Документ   на   переказ   може   бути   паперовим   або 
електронним.  Вимоги до засобів формування і обробки документів на 
переказ визначаються Національним банком України. 

     Документи за    операціями   із   застосуванням   електронних 
платіжних засобів  та  інших  документів,  що  використовуються  в 
платіжних   системах   для   ініціювання   переказу,  можуть  бути 
паперовими  та  електронними.   Вимоги   до   засобів   формування 
документів  за  операціями  із застосуванням електронних платіжних 
засобів  визначаються  платіжною  системою  з  урахуванням  вимог, 
встановлених Національним банком України. 

     Стаття 18. Використання електронного підпису в банківській 
                системі України та суб'єктами переказу коштів 

     18.1.  Електронний  документ на переказ має однакову юридичну 
силу  з  паперовим  документом.  Електронний підпис є обов'язковим 
реквізитом електронного документа на переказ. 

     18.2. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі 
електронного   цифрового  підпису,  для  засвідчення  електронного 
документа  на  переказ  установлюється нормативно-правовими актами 
Національного банку України. 

     18.3.   Відповідальність   за  достовірність  інформації,  що 
міститься  в  реквізитах  електронного  документа, несе особа, яка 
наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі 
відповідальність  несе  банк або інша установа - учасник платіжної 
системи. 

     18.4.  Електронний  документ  на  переказ,  що не засвідчений 
електронним   підписом,   не  приймається  до  виконання.  Учасник 
платіжної  системи  має  передбачити під час приймання електронних 
документів на переказ: 

     процедуру перевірки електронного підпису; 

     процедуру  перевірки  цілісності,  достовірності та авторства 
електронного документа на переказ. 

     У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - 
учасник   платіжної  системи  несуть  відповідальність  за  шкоду, 
заподіяну суб'єктам переказу.
{  Стаття  18  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2056-IV 
 від  06.10.2004;  в  редакції  Закону  N  5284-VI 
 від 18.09.2012 } 

     Стаття 19. Зберігання електронних документів та архіви 
                електронних документів 

     19.1. Порядок і строки зберігання, а також процедура знищення 
електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу, 
встановлюються Національним банком України.  Строки зберігання цих 
документів мають бути не  меншими,  ніж  строки,  встановлені  для 
паперових документів аналогічного призначення. 

     19.2. Електронні  документи зберігаються на носіях інформації 
у  формі,  що  дозволяє  перевірити  цілісність,  достовірність та 
авторство  електронних  документів  на  цих носіях. { Абзац перший 
пункту  19.2  статті  19  із  змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5284-VI від 18.09.2012 } 

     У разі   неможливості   зберігання   електронних   документів 
протягом часу, встановленого для відповідних паперових документів, 
мають  бути  застосовані  заходи  щодо  дублювання цих електронних 
документів  на  декількох  носіях  інформації  та  їх   періодичне 
копіювання. 

     Копіювання електронних   документів  з  метою  їх  подальшого 
зберігання  має  здійснюватися  згідно  з  існуючим  в   установах 
порядком   обліку   та   копіювання   документів.  При  копіюванні 
електронного документа з носія  інформації  обов'язково  має  бути 
виконана перевірка цілісності, достовірності та авторства даних на 
цьому  носії.  {  Абзац  третій  пункту 19.2 статті 19 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     У разі  неможливості  зберігання  електронних  документів  із 
забезпеченням  цілісності  даних  на  носіях  інформації  протягом 
строку,   встановленого   для   паперових  документів,  електронні 
документи  повинні  зберігатися  у  вигляді  завіреної   установою 
паперової копії. 

     19.3. Створення   архівів   електронних  документів,  подання 
електронних  документів  до  архівних  установ   України   та   їх 
зберігання  в цих установах здійснюються в порядку,  встановленому 
законодавством України. 

                            Розділ IV 

                       ІНІЦІЮВАННЯ ПЕРЕКАЗУ 

     Стаття 20. Право ініціювання переказу 

     20.1. Ініціатором  переказу  може  бути  платник,   а   також 
отримувач  у  разі  ініціювання  переказу  за  допомогою платіжної 
вимоги при договірному списанні та в інших випадках,  передбачених 
законодавством,  і стягувач,  що отримує відповідне право виключно 
на підставі визначених законом виконавчих документів  у  випадках, 
передбачених законом. 

     Стаття 21. Ініціювання переказу 

     21.1. Ініціювання переказу проводиться шляхом: 

     1) подання  ініціатором  до  банку,  в  якому  відкрито  його 
рахунок, розрахункового документа; 

     2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ 
готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 

     3)  подання  ініціатором  до  відповідної установи - учасника 
платіжної системи документа  на  переказ,  що  використовується  у 
відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 

     4) використання держателем електронного платіжного засобу для 
оплати вартості товарів  і  послуг  або  для  отримання  коштів  у 
готівковій формі; 

     5) подання   отримувачем  платіжної  вимоги  при  договірному 
списанні; 

     6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином 
оформленого доручення на договірне списання; 

     7)  внесення  готівкових  коштів  для  подальшого переказу за 
допомогою платіжних пристроїв.
{  Пункт  21.1  статті 21 доповнено підпунктом 7 згідно із Законом 
N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     Стаття 22. Ініціювання переказу за допомогою розрахункових 
                документів 

     22.1. Ініціювання  переказу  здійснюється  за  такими  видами 
розрахункових документів: 

     1) платіжне доручення; 

     2) платіжна вимога-доручення; 

     3) розрахунковий чек; 

     4) платіжна вимога; 

     5)  меморіальний  ордер.  {  Пункт  22.1  статті 22 доповнено 
підпунктом  5  згідно  із  Законом  N  2056-IV   від 
06.10.2004 } 

     Національний банк  України  має право встановлювати інші види 
розрахункових документів. 

     22.2. Клієнт  банку  має  право   самостійно   обирати   види 
розрахункового  документа  (крім платіжної вимоги),  які визначені 
цим Законом, для ініціювання переказу. 

     Платіжна вимога застосовується у випадках,  коли  ініціатором 
переказу   виступає   стягувач   або,  при  договірному  списанні, 
отримувач. 

     22.3. Розрахункові   документи,   за    винятком    платіжної 
вимоги-доручення,  мають подаватися ініціатором до банку,  що його 
обслуговує. Платіжна вимога-доручення подається отримувачем коштів 
безпосередньо до платника.  Доставка платіжної вимоги-доручення до 
платника  може  здійснюватися  банком,  що  обслуговує  отримувача 
коштів,  через банк,  що обслуговує платника, а також за допомогою 
засобів зв'язку. 

     Стягувач має  право  подавати  розрахункові   документи,   що 
ініціюють   переказ   з   рахунка  банку-резидента,  відкритого  в 
Національному банку України,  безпосередньо до Національного банку 
України. 

     22.4.   Під   час   використання   розрахункового   документа 
ініціювання  переказу  є  завершеним:  {  Абзац перший пункту 22.4 
статті 22 в редакції Закону N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     для платника - з дати надходження розрахункового документа на 
виконання  до  банку  платника;  {  Абзац  пункту 22.4 статті 22 в 
редакції Закону N 5284-VI ) від 18.09.2012 } 

     для  банку  платника  -  з  дати  списання  коштів  з рахунка 
платника   та   зарахування   на  рахунок  отримувача  в  разі  їх 
обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка 
платника  та  з  кореспондентського  рахунка банку платника в разі 
обслуговування  отримувача  в  іншому  банку.  { Абзац пункту 22.4 
статті 22 в редакції Закону N 5284-VI ) від 18.09.2012 } 

     Банки мають    забезпечувати    фіксування   дати   прийняття 
розрахункового документа на виконання. 

     22.5. Подання паперових розрахункових документів до банку має 
здійснюватися   клієнтом   особисто,   якщо  інше  не  передбачено 
договором. 

     Подання електронних     розрахункових     документів     може 
здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації,  так і за 
допомогою наданих йому  обслуговуючим  банком  програмно-технічних 
засобів,  які забезпечують зв'язок з програмно-технічними засобами 
цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою 
захисту  інформації  мають відповідати вимогам,  що встановлюються 
Національним банком України. 

     22.6.  Обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі 
зобов'язаний  перевірити  відповідність номера рахунка платника та 
коду  юридичної  особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) 
згідно  з  Єдиним  державним  реєстром  підприємств та організацій 
України/реєстраційним       (обліковим)      номером      платника 
податків/реєстраційним  номером облікової картки платника податків 
-  фізичної  особи  (серії  та номера паспорта, якщо фізична особа 
відмовилася  від  прийняття реєстраційного номера облікової картки 
платника  податків  та  має  відмітку  в  паспорті) і приймати цей 
документ  лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника 
банк   перевіряє   повноту,   цілісність   і  достовірність  цього 
розрахункового      документа     в     порядку,     встановленому 
нормативно-правовими  актами  Національного  банку України. У разі 
недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну 
платнику, покладається на банк, що обслуговує платника. 

     Обслуговуючий  отримувача  банк  у  розрахунковому  документі 
зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та 
коду  юридичної  особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) 
згідно  з  Єдиним  державним  реєстром  підприємств та організацій 
України/реєстраційним       (обліковим)      номером      платника 
податків/реєстраційним  номером облікової картки платника податків 
-  фізичної  особи  (серії  та номера паспорта, якщо фізична особа 
відмовилася  від  прийняття реєстраційного номера облікової картки 
платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти 
на  рахунок  отримувача  лише  в  разі їх збігу. У противному разі 
банк,  що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу 
на   строк   до   чотирьох   робочих  днів.  У  разі  неможливості 
встановлення  належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, 
зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, 
що  обслуговує  платника,  із зазначенням причини їх повернення. У 
разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, 
заподіяну  суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує 
отримувача.
{  Пункт  22.6  статті  22 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2056-IV  від 06.10.2004; в редакції Закону N 5284-VI 
 від 18.09.2012 } 

     22.7. У   разі   відмови   з  будь-яких  причин  у  прийнятті 
розрахункового документа банк має  повернути  його  ініціатору  не 
пізніше  наступного  операційного дня банку із зазначенням причини 
повернення. 

     22.8. Розрахунково-касове       обслуговування       клієнтів 
здійснюється банками на договірній основі. 

     22.9. Банки  виконують  розрахункові  документи відповідно до 
черговості їх надходження та виключно в межах  залишку  коштів  на 
рахунках  платників,  крім випадків надання платнику обслуговуючим 
його банком кредиту. 

     Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним 
банком України. 

     У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання 
у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його 
надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання 
цього розрахункового документа шляхом  переказу  суми  коштів,  що 
знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача. 

     22.10. Незалежно від особи ініціатора банки України не ведуть 
облік розрахункових  документів  ініціаторів  у  разі  відсутності 
(недостатності)   коштів  на  рахунках  платників,  якщо  інше  не 
передбачено  договором  між  банком  та  його  клієнтом.  У   разі 
наявності договору невиконані розрахункові документи (повідомлення 
про їх  надходження)  банки  зобов'язані  передавати  платникам  - 
клієнтам  цих  банків  з отриманням від них письмового посвідчення 
щодо їх вручення. 

     22.11. Сума  переказу,  що  обліковується   в   банку,   який 
обслуговує  отримувача,  до настання дати валютування не може бути 
об'єктом примусового списання, що застосовується до отримувача. 

     22.12. Ініціювання клієнтом банку переказу в інтересах третіх 
осіб може здійснюватися у випадках, передбачених законодавством. 

     22.13.  Процедура  ініціювання  переказу  у платіжній системі 
визначається правилами відповідної платіжної системи.
{  Пункт  22.13  статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     Стаття 23. Порядок відкликання розрахункових документів 

     23.1.  Платіжне  доручення  може  бути відкликане ініціатором 
переказу в будь-який час до списання суми коштів  з  його  рахунка 
шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа 
на відкликання. 

     Платіжна вимога  на  примусове  списання  коштів  може   бути 
відкликана стягувачем у будь-який час до списання коштів з рахунка 
платника шляхом подання до банку,  що обслуговує цього  стягувача, 
документа на відкликання.
{ Пункт 23.1 статті 23 в редакції Закону N 2056-IV від 
06.10.2004 } 

     23.2. Розрахунковий документ може бути відкликаний  тільки  в 
повній сумі. 

     23.3. Документ  на відкликання може бути як паперовим,  так і 
електронним.  Він складається ініціатором  у  довільній  формі  та 
засвідчується ним у встановленому порядку. 

     23.4.  Ініціатор до настання дати валютування може відкликати 
кошти,  які до зарахування їх на рахунок отримувача або  видачі  в 
готівковій формі обліковуються в банку,  що обслуговує отримувача. 
Документ на відкликання коштів ініціатор  подає  до  свого  банку, 
який   того   самого  дня  надає  банку  отримувача  вказівку  про 
повернення коштів. 

     Банк отримувача в день одержання вказівки повертає  кошти  за 
реквізитами,  зазначеними  в  ній,  якщо  на час надходження такої 
вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача,  та  повідомляє 
отримувача про відкликання коштів ініціатором.
{ Пункт 23.4 статті 23 в редакції Закону N 2056-IV від 
06.10.2004 } 

     23.5. Порядок   відкликання   розрахункових   документів    у 
платіжній  системі  визначається  правилами  відповідної платіжної 
системи.
{  Пункт  23.5  статті  23 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     Стаття 24. Ініціювання переказу готівки
{  Назва  статті  24  в  редакції Закону N 5284-VI від 
18.09.2012 } 

     24.1.  Подання  ініціатором  до  банку  або  іншої установи - 
учасника   платіжної   системи  документа  на  переказ  готівки  і 
відповідної  суми  коштів у готівковій формі здійснюється протягом 
операційного часу. 

     24.2. Реквізити  документів на переказ готівки та особливості 
їх    оформлення    встановлюються   нормативно-правовими   актами 
Національного банку України.
{  Пункт  24.2  статті  24 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     24.3. При   використанні   документа   на   переказ   готівки 
ініціювання  переказу вважається завершеним з моменту прийняття до 
виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи 
документа  на  переказ  готівки разом із сумою коштів у готівковій 
формі.   Прийняття  документа  на  переказ  готівки  до  виконання 
засвідчується   підписом   уповноваженої  особи  банку  або  іншої 
установи   -  учасника  платіжної  системи  чи  відповідним  чином 
оформленою квитанцією. 

     24.4.  Банки  зобов'язані  відображати  інформацію  про кожну 
операцію  з  приймання готівки (у тому числі їх агентів) у системі 
автоматизації  банків  на  внутрішньобанківському  рахунку  та/або 
внутрішній  підсистемі  системи  автоматизації  банку  в той самий 
операційний  день  (у разі здійснення ініціювання переказу готівки 
платником  протягом  операційного  часу) або не пізніше наступного 
операційного  дня  (у  разі  ініціювання  переказу  готівки  після 
закінчення операційного часу).
{  Статтю  24  доповнено  пунктом 24.4 згідно із З
        
        
        


        

        

Комментарии (0)

Добавить комментарий