...

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (частина 3)

Tweet
Розділ V - X
Стаття 27. Порядок виконання міжбанківського 
                (внутрішньобанківського) переказу 

     27.1. Міжбанківський переказ здійснюється шляхом: 

     1) проведення  суми  переказу через кореспондентські рахунки, 
що відкриваються банками в Національному банку України; 

     2) проведення суми переказу через  кореспондентські  рахунки, 
що  відкриваються  банками  в  інших  банках  або в розрахунковому 
банку. 

     Внутрішньобанківський  переказ здійснюється банком у порядку, 
визначеному    цим    Законом   та   нормативно-правовими   актами 
Національного  банку України. { Абзац четвертий пункту 27.1 статті 
27 в редакції Закону N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     27.2. Банки здійснюють переказ з  кореспондентських  рахунків 
інших  банків  -  своїх  клієнтів  у  межах  залишку коштів на цих 
рахунках,  крім  випадків  надання  обслуговуючим  банком  кредиту 
банку-клієнту. 

     Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним 
банком України. 

     У разі недостатності на рахунку клієнта коштів для  виконання 
у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його 
надходження до банку цей банк здійснює  часткове  виконання  цього 
розрахункового   документа   шляхом   переказу   суми  коштів,  що 
знаходиться на рахунку клієнта, на рахунок отримувача. 

     27.3. Банки виконують міжбанківський  (внутрішньобанківський) 
переказ на підставі міжбанківських розрахункових документів. 

     Стаття 28. Особливості виконання міжбанківського переказу, 
                ініційованого за допомогою електронного платіжного 
                засобу 

     28.1.   Міжбанківський   переказ  між  банками  -  учасниками 
платіжних   систем  за  операціями  із  застосуванням  електронних 
платіжних  засобів,  здійсненими  їх  держателями в межах України, 
проводиться  лише  у  валюті  України  незалежно  від того, в якій 
валюті відкритий рахунок клієнта. 

     28.2.   Міжбанківський   переказ  між  банками  -  учасниками 
міжнародних  платіжних  систем  за  операціями  із   застосуванням 
електронних  платіжних  засобів,  здійсненими  їх  держателями  за 
межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України 
держателями електронних платіжних засобів - нерезидентами України, 
проводиться  у  валюті,  визначеній  у  відповідних  договорах  із 
платіжними організаціями міжнародних платіжних систем. 

     28.3. Міжбанківський переказ між учасниками платіжної системи 
за  операціями із застосуванням емітованих резидентами електронних 
платіжних  засобів,  що  здійснені  в  межах  України, проводиться 
розрахунковим банком - резидентом. 

     У разі виконання  функцій  розрахункового  банку  комерційним 
банком  переказ  здійснюється  з  кореспондентських  рахунків  (на 
кореспондентські  рахунки)  банків  - учасників платіжної системи, 
відкритих  у цьому банку.  У разі виконання функцій розрахункового 
банку     Національним     банком     України     використовуються 
кореспондентські  рахунки  банків,  відкриті в Національному банку 
України. 

     28.4.    Міжбанківський   переказ   коштів   між   учасниками 
міжнародних   платіжних  систем  за  операціями  із  застосуванням 
емітованих   нерезидентами   електронних   платіжних  засобів,  що 
здійснені  в  межах  України,  та  за  операціями із застосуванням 
емітованих резидентами електронних платіжних засобів, що здійснені 
за  межами  України,  проводиться  через кореспондентські рахунки, 
відкриті  в  розрахунковому банку міжнародної платіжної системи, у 
валюті,   визначеній   в  договорі  між  емітентом  (еквайром)  та 
платіжною організацією відповідної міжнародної платіжної системи. 

     28.5. Якщо валюта, в якій проводиться міжбанківський переказ, 
не збігається з валютою,  списаною з рахунка клієнта, емітент може 
виконати  операції  з   купівлі-продажу   необхідної   валюти   на 
міжбанківському  валютному ринку України в порядку,  встановленому 
Національним банком України,  або  провести  внутрішньобанківський 
кліринг. 

     28.6.   Учасники   платіжних  систем  мають  право  формувати 
гарантійні  депозити, а також використовувати гарантії, акредитиви 
та  інші  документарні  форми  забезпечення  зобов'язань  під  час 
здійснення   переказів   із  застосуванням  електронних  платіжних 
засобів. 

     Гарантійні  депозити учасників платіжних систем для виконання 
переказів  у межах України формуються в гривнях та розміщуються на 
рахунках  у  Національному  банку  України  або  в  банках України 
відповідно  до вимог нормативно-правових актів Національного банку 
України.
{  Статтю  28  доповнено  пунктом 28.6 згідно із Законом N 5284-VI 
 від 18.09.2012 } 
 

     {   Статтю   29   виключено  на  підставі  Закону  N  2056-IV 
) від 06.10.2004 } 
 

                            Розділ VI 

                       ЗАВЕРШЕННЯ ПЕРЕКАЗУ 

     Стаття 30. Загальний порядок завершення переказу 

     30.1. Переказ  вважається  завершеним  з  моменту зарахування 
суми  переказу  на  рахунок  отримувача  або  її  видачі  йому   в 
готівковій формі. 

     30.2.  Банк  отримувача  в  разі  надходження  суми  переказу 
протягом  операційного  дня  зобов'язаний її зарахувати на рахунок 
отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий  день 
або   в   день   (дата   валютування),   зазначений   платником  у 
розрахунковому  документі  або  в  документі  на  переказ готівки. 
{ Пункт 30.2 статті 30 в редакції Закону N 2056-IV  від 
06.10.2004 } 

     Стаття 31. Порядок завершення переказу при неможливості 
                виплати суми переказу 

     31.1. У  разі  неможливості  здійснення   банком   отримувача 
виплати  суми  переказу,  що має бути сплачена у готівковій формі, 
через неявку отримувача  протягом  тридцяти  робочих  днів  з  дня 
надходження  цієї  суми  або зазначеної платником дати валютування 
банк   отримувача   зобов'язаний   протягом   трьох  робочих  днів 
переказати  суму  переказу  ініціатору. 

     Банк,  що  обслуговує  платника  протягом  п'яти робочих днів 
після  зарахування на кореспондентський рахунок коштів, повернутих 
банком   отримувача   за  переказом,  який  не  був  виплачений  у 
готівковій  формі через неявку отримувача, зобов'язаний повідомити 
платника  про  їх  повернення.  {  Пункт  31.1 статті 31 доповнено 
абзацом  другим  згідно  із  Законом  N  5284-VI   від 
18.09.2012 }
{  Пункт  31.1  статті  31 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2056-IV  від 06.10.2004 } 

     31.2. У разі  неможливості  здійснення  іншими  установами  - 
учасниками  платіжної  системи  виплати суми переказу через неявку 
отримувача  протягом  тридцяти робочих днів з дня надходження цієї 
суми   ця   установа   зобов'язана  протягом  трьох  робочих  днів 
ініціювати переказ відповідної суми на адресу ініціатора. 

     Винятки з правила, встановленого абзацом першим цього пункту, 
можуть   визначатися  нормативно-правовими  актами,  що  регулюють 
порядок діяльності цих установ. 

     31.3. За недотримання  строків,  встановлених  цією  статтею, 
банк  отримувача  несе  відповідальність,  передбачену  статтею 32 
цього Закону. 

     За   недотримання   строків,   встановлених   цією   статтею, 
установа   -  учасник  платіжної  системи  несе  відповідальність, 
передбачену статтею 36 цього Закону,  крім випадків,  передбачених 
абзацом другим пункту 31.2 цієї статті. 

                            Розділ VII 

                 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ 
                         ПЕРЕКАЗУ КОШТІВ 

     Стаття 32. Відповідальність банків при здійсненні переказу 

     32.1. Банк,  що обслуговує платника,  та банк,  що обслуговує 
отримувача,     несуть     перед    платником    та    отримувачем 
відповідальність,  пов'язану з проведенням переказу, відповідно до 
цього Закону та умов укладених між ними договорів. 

     32.1.1.  Банки,  які  уклали  агентські договори з юридичними 
особами  (комерційними  агентами),  несуть  відповідальність перед 
платником   та  отримувачем,  пов'язану  з  проведенням  переказу, 
відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. 
{  Пункт  32.1  статті  32  доповнено  підпунктом 32.1.1 згідно із 
Законом N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     32.2. У   разі  порушення  банком,  що  обслуговує  платника, 
встановлених цим Законом строків виконання  доручення  клієнта  на 
переказ  цей  банк  зобов'язаний  сплатити платнику пеню у розмірі 
0,1 відсотка   суми   простроченого   платежу   за   кожний   день 
прострочення,  що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, 
якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. 

     У разі порушення банком,  що обслуговує  отримувача,  строків 
завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню 
у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за  кожний  день 
прострочення,  що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, 
якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.  В цьому 
випадку  платник  не  несе  відповідальності за прострочення перед 
отримувачем. 

     Платник має право  на  відшкодування  банком,  що  обслуговує 
отримувача,  шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком 
строків завершення переказу,  встановлених пунктом 30.2 статті  30 
цього Закону. 

     Отримувач має  право  на відшкодування банком,  що обслуговує 
платника,  шкоди,  заподіяної йому внаслідок порушення цим  банком 
строків виконання документа на переказ. 

     32.3. Банки  зобов'язані  виконувати  доручення клієнтів,  що 
містяться в документах на переказ,  відповідно до  реквізитів  цих 
документів  та  з урахуванням положень,  встановлених пунктом 22.6 
статті 22 цього Закону. 

     32.3.1. У разі помилкового переказу суми переказу на  рахунок 
неналежного отримувача,  що стався з вини банку, цей банк-порушник 
зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок 
власних   коштів  суму  переказу  отримувачу.  У  противному  разі 
отримувач має право у встановленому законом порядку  вимагати  від 
банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок 
власних  коштів,  сплати  пені  в  розмірі   0,1   відсотка   суми 
простроченого  платежу  за  кожний день прострочення починаючи від 
дати завершення помилкового  переказу,  яка  не  може перевищувати 
10 відсотків суми переказу. 

     Одночасно банк-порушник  зобов'язаний після виявлення помилки 
негайно   повідомити   неналежного   отримувача   про   здійснення 
помилкового  переказу  і про необхідність ініціювання ним переказу 
еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих  днів 
від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку 
про здійснення помилкового  переказу  встановлюється  Національним 
банком України. 

     У разі  переказу  банком-порушником за рахунок власних коштів 
суми переказу отримувачу та своєчасного  повідомлення  неналежного 
отримувача   про   здійснення   помилкового   переказу,   а  також 
своєчасного переказу неналежним отримувачем  суми  переказу  цьому 
банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні.  При 
цьому,  у  разі  порушення  неналежним   отримувачем   зазначеного 
триденного   строку,   банк-порушник   має   право   вимагати  від 
неналежного отримувача повернення суми переказу,  а  також  сплату 
пені  в  розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний 
день починаючи від дати завершення  помилкового  переказу  до  дня 
повернення  коштів включно,  яка не може перевищувати 10 відсотків 
суми переказу. 

 

32.3.2. У разі помилкового  переказу  з  рахунка  неналежного 
платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати 
за  рахунок  власних  коштів  суму переказу на рахунок неналежного 
платника,  а  також  сплатити  неналежному платнику пеню у розмірі 
процентної  ставки,  що встановлена цим банком по короткострокових 
кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до 
дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо 
інша відповідальність не передбачена договором. 

     У разі  переказу з рахунка платника без законних підстав,  за 
ініціативою неналежного стягувача,  з  порушенням  умов  доручення 
платника  на  здійснення  договірного списання або внаслідок інших 
помилок  банку  повернення  платнику  цієї  суми  здійснюється   у 
встановленому законом судовому порядку.  При цьому банк, що списав 
кошти з  рахунка  платника  без  законних  підстав,  має  сплатити 
платнику  пеню  у  розмірі  процентної ставки,  що встановлена цим 
банком по короткострокових кредитах,  за кожний день починаючи від 
дня  переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, 
якщо інша відповідальність не передбачена договором.
{  Підпункт  32.3.2  пункту  32.3  статті 32 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     32.4. Працівники  банку,  винні  в   здійсненні   помилкового 
переказу, несуть відповідальність відповідно до закону. 

     32.5. У  разі  прострочення банком отримувача строку переказу 
ініціатору,  який встановлено пунктом 31.1 статті 31 цього Закону, 
починаючи  з  тридцять четвертого робочого дня банк отримувача має 
сплатити ініціатору пеню у розмірі 0,1 відсотка суми  переказу  за 
кожний  день  прострочення,  яка не може перевищувати 10 відсотків 
суми переказу. 

     32.6. Банк  ініціатора  зобов'язаний  на  вимогу   ініціатора 
письмово   повідомити   про  стан  виконання  його  доручення,  що 
міститься у відповідному документі на переказ. 

     32.7. Банк платника  не  має  права  на  списання  з  рахунка 
платника   коштів  за  розрахунковим  документом  після  отримання 
документа на його відкликання. 

     Якщо всупереч  отриманому  документу  на   відкликання   сума 
переказу була списана з рахунка платника та переказана отримувачу, 
повернення  отримувачем  платнику   цієї   суми   здійснюється   у 
встановленому законом судовому порядку.  В цьому випадку банк,  що 
не виконав документ на відкликання або  прострочив  його  передачу 
банку  платника,  має сплатити платнику штраф у розмірі 1 відсотка 
суми переказу. 

     32.8. Спори,  пов'язані  із  здійсненням  банками   переказу, 
розглядаються у судовому порядку. 

     Стаття 33. Відповідальність платника при проведенні переказу 

     33.1.  Платник  несе  перед  банком  або  іншою  установою  - 
учасником     платіжної    системи,    що    його    обслуговують, 
відповідальність,   передбачену   умовами   укладеного   між  ними 
договору. 

     33.2. Платник    несе   відповідальність   за   відповідність 
інформації,  зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, 
щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку 
або  іншій  установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну 
внаслідок такої невідповідності інформації. 

     33.3. Платник   зобов'язаний  відшкодувати  шкоду,  заподіяну 
банку  або  іншій  установі  - учаснику платіжної системи, що його 
обслуговують,  внаслідок  недотримання  цим  платником  вимог щодо 
захисту   інформації   і   проведенням   незаконних   операцій   з 
компонентами  платіжних систем (платіжні інструменти,  обладнання, 
програмне забезпечення тощо).  При цьому банк або інша установа  - 
учасник  платіжної  системи,  що обслуговує платника, звільняється 
від відповідальності перед платником за проведення переказу. 

     Стаття 34. Відповідальність стягувачів при проведенні 
                переказу 

     34.1. Відповідальність  стягувачів  при  проведенні  переказу 
визначається  законами  України,  що  регулюють  діяльність  осіб, 
віднесених цим Законом до стягувачів. 

     34.2. Відповідальність    за    обгрунтованість   примусового 
стягнення покладається на  стягувача.  Стягувач  має  відшкодувати 
платнику  шкоду,  нанесену  внаслідок необгрунтованого примусового 
списання. 

     Стаття 35. Відповідальність неналежних отримувачів при 
                проведенні переказу 

     35.1. Неналежний   отримувач   зобов'язаний   протягом  трьох 
робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про 
здійснення  помилкового  переказу ініціювати переказ еквівалентної 
суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього 
банку про здійснення помилкового переказу. 

     35.2. У   разі   своєчасного  повідомлення  банком-порушником 
неналежного отримувача  про  здійснення  помилкового  переказу  та 
порушення  неналежним  отримувачем  строку,  встановленого пунктом 
35.1  цієї  статті,  неналежний  отримувач  має   повернути   суму 
переказу,  а  також  сплатити   банку-порушнику   пеню  в  розмірі 
0,1 відсотка  цієї  суми  за  кожний  день  починаючи   від   дати 
завершення  помилкового переказу до дня повернення коштів включно, 
яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. 

     35.3. Спори між банком-порушником та  неналежним  отримувачем 
щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку. 

     Стаття 36. Відповідальність установ - учасників платіжних 
                систем
{  Назва  статті  36  в  редакції Закону N 5284-VI  від 
18.09.2012 } 

     36.1.   У  разі  втрати  суми  переказу  установа  -  учасник 
платіжної  системи  має  повернути  ініціатору  цю  суму, сплачену 
вартість  наданих  послуг,  а  також  сплатити  штраф у розмірі 25 
відсотків сплаченої вартості наданих послуг. 

     36.2.  У  разі  порушення  установою  -  учасником  платіжної 
системи  строків  пересилання  документів на переказ, передбачених 
пунктом  8.6  статті  8  цього  Закону,  ця  установа має сплатити 
отримувачу  пеню  у  розмірі  0,1 відсотка суми переказу за кожний 
день  прострочення,  яка  не  може  перевищувати 10 відсотків суми 
переказу. 

     36.3.  У  разі  прострочення  установою - учасником платіжної 
системи  строку  переказу  ініціатору,  який  встановлено  абзацом 
першим пункту 31.2 статті 31 цього Закону, така установа починаючи 
з  тридцять четвертого робочого дня має сплатити ініціатору пеню у 
розмірі  0,1  відсотка  суми переказу за кожний день прострочення, 
яка   не  може  перевищувати  10  відсотків  суми  переказу,  крім 
випадків,  передбачених абзацом другим пункту 31.2 статті 31 цього 
Закону. 

     36.4.  Спори  між  установою - учасником платіжної системи та 
ініціатором розглядаються у судовому порядку. 

     Стаття 37. Відповідальність еквайрів та емітентів 

     37.1. Для  встановлення  правомірності  переказу  еквайр,  за 
результатами  моніторингу  або  в  разі  опротестування   переказу 
держателем,   емітентом   або   платіжною  організацією  платіжної 
системи,  має  право  призупинити  завершення  переказу  на   час, 
передбачений  правилами  відповідної  платіжної  системи,  але  не 
більше ніж на дев'яносто календарних днів. 

     У разі правомірності переказу еквайр має завершити переказ та 
відшкодувати  отримувачу  0,1 відсотка суми платежу за кожний день 
такого призупинення,  якщо  більший  розмір  пені  не  обумовлений 
договором між ними. 

     37.2. На   час   встановлення   ініціатора  та  правомірності 
переказу,  але не більше ніж впродовж дев'яноста календарних днів, 
емітент  має  право  не  повертати на рахунок неналежного платника 
суму  попередньо  списаного неналежного переказу. У разі ініціації 
неналежного  переказу  з  рахунка  неналежного  платника,  з  вини 
ініціатора  переказу,  що  не  є  платником,  емітент зобов'язаний 
переказати  на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей 
за  рахунок  власних коштів, а також сплатити неналежному платнику 
пеню  в  розмірі  0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний 
день,  починаючи  від  дня  неналежного переказу до дня повернення 
відповідної   суми   на  рахунок,  якщо  більший  розмір  пені  не 
обумовлений договором між ними.
{  Стаття  37  в  редакції  Закону  N  2056-IV  від 
06.10.2004;  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 5284-VI 

                           Розділ VIII 

                 ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ПРОВЕДЕННІ 
                             ПЕРЕКАЗУ 

     Стаття 38. Вимоги щодо захисту інформації 

     38.1. Система   захисту   інформації   повинна  забезпечувати 
безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах 
її формування, обробки, передачі та зберігання. 

     38.2.   Електронні   документи   на   переказ,   розрахункові 
документи  та документи за операціями із застосуванням електронних 
платіжних засобів,  що містять банківську  таємницю,  під  час  їх 
передавання  засобами  телекомунікаційного  зв'язку  повинні  бути 
зашифровані згідно з вимогами відповідної платіжної системи,  а за 
їх    відсутності    -    відповідно   до   законів   України   та 
нормативно-правових  актів  Національного  банку  України. { Пункт 
38.2  статті  38  в  редакції  Закону  N  2056-IV   від 
06.10.2004 } 

     38.3. Порядок  захисту  та   використання   засобів   захисту 
інформації    щодо   переказу   визначається   законами   України, 
нормативно-правовими  актами  Національного   банку   України   та 
правилами платіжних систем. 

     Порядок  захисту  та  використання засобів захисту інформації 
учасниками міжнародних платіжних систем визначається правилами цих 
систем,  а  за відсутності в таких правилах відповідних положень - 
законами  України  та  нормативно-правовими  актами  Національного 
банку  України.  {  Пункт  38.3 статті 38 доповнено абзацом другим 
згідно  із  Законом  N  2056-IV    від 06.10.2004; із 
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 5518-VI  від 
06.12.2012 } 

     38.4. Захист  інформації  забезпечується  суб'єктами переказу 
коштів   шляхом   обов'язкового   впровадження   та   використання 
відповідної системи захисту, що складається з: 

     1) законодавчих  актів  України  та інших нормативно-правових 
актів, а також внутрішніх нормативних актів суб'єктів переказу, що 
регулюють  порядок доступу та роботи з відповідною інформацією,  а 
також відповідальність за порушення цих правил; 

     2) заходів   охорони   приміщень,    технічного    обладнання 
відповідної платіжної системи та персоналу суб'єкта переказу; 

     3) технологічних      та      програмно-апаратних     засобів 
криптографічного захисту інформації,  що обробляється в  платіжній 
системі. 

     38.5. Система захисту інформації повинна забезпечувати: 

     1) цілісність інформації, що передається в платіжній системі, 
та компонентів платіжної системи; 

     2) конфіденційність   інформації   під   час   її    обробки, 
передавання та зберігання в платіжній системі; 

     3) неможливість  відмови  ініціатора від факту передавання та 
отримувачем від факту прийняття документа на переказ, документа за 
операціями  із  застосуванням засобів ідентифікації,  документа на 
відкликання; 

     4) забезпечення  постійного  та  безперешкодного  доступу  до 
компонентів  платіжної  системи особам,  які мають на це право або 
повноваження,   визначені   законодавством   України,   а    також 
встановлені договором. 

     38.6.    Розробка    заходів    охорони,   технологічних   та 
програмно-апаратних  засобів криптографічного захисту здійснюється 
платіжною   організацією   відповідної   платіжної   системи,   її 
учасниками або іншою установою на їх замовлення.
{ Пункт 38.6 статті 38 в редакції Закону N 2056-IV від 
06.10.2004 } 

     Стаття 39. Відповідальність суб'єктів переказу за 
                забезпечення захисту інформації 

     39.1. Суб'єкти переказу  зобов'язані  виконувати  встановлені 
законодавством  України  та правилами платіжних систем вимоги щодо 
захисту інформації,  яка обробляється за допомогою  цих  платіжних 
систем.     Правила    платіжних    систем    мають    передбачати 
відповідальність  за  порушення  цих  вимог  з  урахуванням  вимог 
законодавства України. 

     39.2. При проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати 
в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від: 

     1) несанкціонованого  доступу  до  інформації  -  доступу  до 
інформації  щодо  переказу,  що  є  банківською  таємницею  або  є 
інформацією  з  обмеженим  доступом, осіб, які не мають на це прав 
або  повноважень,  визначених законодавством України, а також якщо 
це не встановлено договором. 

     До банківської  таємниці   належить   інформація,   визначена 
Законом України "Про банки і банківську діяльність" , а 
до  інформації  з обмеженим доступом - інформація, що визначається 
іншими законами. 

     Взаємодія між  банками  або  іншими  установами  - учасниками 
платіжної  системи  та  уповноваженими  державними  органами  щодо 
надання  на  письмові  запити  цих  органів  інформації  в  межах, 
необхідних для виконання цими державними органами  своїх  функцій, 
здійснюється   шляхом   надання   довідок  в  обсягах,  визначених 
законодавством  України,   та   з   урахуванням   вимог   стосовно 
банківської таємниці та інформації з обмеженим доступом; 

     2) несанкціонованих  змін  інформації  -  внесення  змін  або 
часткового чи повного знищення інформації щодо  переказу  особами, 
які   не   мають   на   це   права   або  повноважень,  визначених 
законодавством України, а також встановлених договором; 

     3) несанкціонованих    операцій   з  компонентами   платіжних 
систем -  використання  або внесення змін до компонентів платіжної 
системи протягом її функціонування особами,  які не  мають  на  це 
права або повноважень,  визначених законодавством України, а також 
встановлених договором.
{  Пункт  39.2  статті  39 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     39.3. Суб'єкти  переказу  зобов'язані  повідомляти   платіжну 
організацію  відповідної  платіжної  системи про випадки порушення 
вимог захисту інформації.  У разі виявлення при  цьому  ознак,  що 
можуть  свідчити  про вчинення злочину,  суб'єкти переказу та інші 
учасники платіжних систем зобов'язані повідомити про такий випадок 
порушення   вимог   захисту  інформації  відповідні  правоохоронні 
органи. 

     39.4. Працівники суб'єктів переказу повинні виконувати вимоги 
щодо   захисту  інформації  при  здійсненні  переказів,  зберігати 
банківську таємницю та підтримувати  конфіденційність  інформації, 
що використовується в системі захисту цієї інформації. 

     Працівники суб'єктів   переказу  несуть  відповідальність  за 
неналежне використання та зберігання засобів  захисту  інформації, 
що   використовуються  при  здійсненні  переказів,  відповідно  до 
закону. 

     39.5.  Для  належної  ідентифікації  суб'єктів  помилкових та 
неналежних  переказів  та  вжиття  заходів  щодо  запобігання  або 
припинення зазначених переказів учасники платіжної системи повинні 
повідомляти   інших  учасників  системи  про  таких  суб'єктів  та 
перекази  в  обсягах, встановлених правилами відповідної платіжної 
системи   або  договорами  між  ними.  На  підставі  договорів  та 
відповідно   до   цього  Закону  зазначену  діяльність  має  право 
здійснювати юридична особа, засновниками якої є учасники платіжних 
систем,  процесингові  установи,  платіжні  організації.  Учасники 
платіжної   системи  та  заснована  ними  юридична  особа  повинні 
забезпечити    технологічний    та    програмно-апаратний   захист 
персональних  даних  суб'єктів  помилкових чи неналежних переказів 
згідно із цим Законом.
{  Статтю  39  доповнено  пунктом 39.5 згідно із Законом N 2056-IV 
 від  06.10.2004;  із  змінами,  внесеними згідно із 
Законом N 5284-VI  від 18.09.2012 } 

     Стаття 40. Порядок надання інформаційних послуг 

     40.1.  Якщо  учасник  платіжної  системи або його клієнт бере 
участь  у  розгляді спору судом, розрахунковий банк цієї платіжної 
системи чи клірингова установа зобов'язані надавати цьому учаснику 
платіжної  системи  або  його  клієнту,  а  також судам та органам 
досудового   слідства   послуги   для   визначення   достовірності 
інформації,   яка   міститься   в   електронних   документах,   що 
обробляються  платіжною системою, яку обслуговує цей розрахунковий 
банк, ця клірингова установа. 

     Суди та  органи  досудового  слідства  не  можуть відмовити у 
прийнятті як доказу електронного  документа  та  вимагати  надання 
паперового документа. 

     40.2.  Порядок  оплати  учасником  платіжної системи або його 
клієнтом послуг, визначених пунктом 40.1 цієї статті, здійснюється 
за тарифами, встановленими розрахунковим банком. 

     Стаття 40-1. Порядок проведення моніторингу 

     Еквайр та  емітент  повинні  проводити  моніторинг  з   метою 
ідентифікації   помилкових   та  неналежних  переказів,  суб'єктів 
помилкових  та  неналежних  переказів   та   вжиття   заходів   із 
запобігання або припинення зазначених переказів. 

     Моніторинг має    проводитися    постійно   за   параметрами, 
встановленими правилами відповідної платіжної системи. 

     Національний банк   України   може   встановлювати   загальні 
параметри  моніторингу  для  всіх платіжних систем (груп платіжних 
систем). 

     За результатами моніторингу еквайр або емітент  для  належної 
ідентифікації   суб'єкта  переказу  має  право  доручити  торгівцю 
здійснити перевірку документів суб'єкту переказу. В інших випадках 
еквайр  не  має  права зобов'язувати торгівця,  а торгівець не має 
права вимагати від держателя платіжної картки,  суб'єкта  переказу 
пред'явлення   документів,   що   посвідчують   особу,  як  засобу 
ідентифікації  держателя,  якщо  це   не   передбачено   правилами 
відповідної  платіжної системи та/або умовами використання картки, 
встановленими емітентом.
{  Розділ  VIII доповнено статтею 40-1 згідно із Законом N 2056-IV 
 від 06.10.2004 } 

                            Розділ IX 

     НАГЛЯД (ОВЕРСАЙТ) ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ ТА СИСТЕМ РОЗРАХУНКІВ 
                І КОНТРОЛЬ ЗА ПРОВЕДЕННЯМ ПЕРЕКАЗУ 

{  Назва  розділу  IX  в редакції Закону N 5178-VI  від 
06.07.2012;  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 5518-VI 
 від 06.12.2012 } 

     Стаття 41. Здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем та 
                систем розрахунків
{  Назва  статті  41  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом 
N 5518-VI  від 06.12.2012 } 

     41.1.  Національний  банк  України здійснює нагляд (оверсайт) 
платіжних  систем  та систем розрахунків (далі - нагляд (оверсайт) 
платіжних  систем) у частині їх діяльності в Україні відповідно до 
цього  Закону,  Закону  України  "Про  Національний  банк України" 
  та  нормативно-правових  актів  Національного  банку 
України. 

     41.2.   Об’єктами  нагляду  (оверсайту)  платіжних  систем  є 
платіжні  організації платіжних систем, клірингові та процесингові 
установи,  учасники  платіжних  систем,  інші  особи, уповноважені 
надавати  окремі  види  послуг  або здійснювати операційні та інші 
технологічні функції в платіжних системах. 

     41.3.  Національний банк України має право встановлювати такі 
категорії  важливості  платіжних систем: системно важливі, важливі 
та  соціально  важливі  платіжні  системи, а також вимоги до таких 
систем. Критеріями визначення важливості платіжних систем є обсяги 
операцій і види послуг, які надаються платіжними системами. 

     Національний   банк   України  здійснює  оцінювання  системно 
важливих  платіжних систем, важливих платіжних систем та соціально 
важливих  платіжних  систем на відповідність вимогам законодавства 
України  та  міжнародним  стандартам нагляду (оверсайту) платіжних 
систем для мінімізації ризиків, які властиві платіжним системам. 

     41.4. Порядок здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем 
визначається   нормативно-правовими   актами  Національного  банку 
України. 

     41.5.   Національний   банк   України  має  право  безоплатно 
отримувати  інформацію  з  питань  діяльності платіжних систем від 
об’єктів  нагляду  (оверсайту) та проводити їх перевірки в порядку 
та   у   строки,   що   встановлені   нормативно-правовими  актами 
Національного банку України. 

     41.6.  Національний  банк  України  має  право  вимагати  від 
об’єктів   нагляду  (оверсайту)  усунення  порушень  законодавства 
України   з   питань   діяльності   платіжних   систем,   а  також 
застосовувати до них такі заходи впливу: 

     проведення   переговорів   з   особами,   які   є   об’єктами 
нагляду   (оверсайту),   стосовно   необхідності   приведення   їх 
діяльності у відповідність із встановленими вимогами; 

     письмове застереження щодо усунення порушень; 

     обмеження,  зупинення  чи  припинення  надання  окремих видів 
послуг у платіжних системах в Україні; 

     накладання  штрафів  на  посадових  осіб  юридичних  осіб або 
фізичних  осіб - підприємців, які є об’єктами нагляду (оверсайту), 
у порядку, встановленому законодавством України; 

     виключення      платіжної      системи/учасника     платіжної 
системи/оператора   послуг   платіжної  інфраструктури  з  реєстру 
платіжних  систем,  систем  розрахунків,  учасників  цих систем та 
операторів послуг платіжної інфраструктури; 

     заборона здійснення діяльності в Україні. 

     41.7.  Посадові  особи  юридичних  осіб  або  фізичні особи - 
підприємці,  які  є  об’єктами  нагляду  (оверсайту), за порушення 
законодавства  України з питань діяльності платіжних систем несуть 
адміністративну відповідальність згідно із законодавством України. 

     41.8.   Національний  банк  України  для  здійснення  нагляду 
(оверсайту) платіжних систем співпрацює з органами державної влади 
України,   центральними   банками  інших  держав  та  міжнародними 
організаціями.
{  Стаття  41  в  редакції  Закону  N  5178-VI   від 
06.07.2012;  текст  статті  41  із  змінами,  внесеними  згідно із 
Законом N 5518-VI  від 06.12.2012 } 

     Стаття 42. Здійснення контролю за проведенням переказу 

     42.1.  Контроль  за  дотриманням  учасниками платіжних систем 
нормативно-правових  актів,  що  регламентують  порядок проведення 
переказу,   а   також  застосування  відповідних  заходів  впливу, 
передбачених  законодавством України, покладаються на Національний 
банк України. 
 

     { Пункт 42.2 статті 42 виключено на підставі Закону N 5518-VI 
 від 06.12.2012 } 
 

     42.3.  Національний  банк  України  має  право  встановлювати 
обов'язкові  вимоги  та обмеження щодо діяльності банку як еквайра 
та/або емітента, якщо діяльність цього банку призвела до порушення 
безпеки  переказів  з використанням електронних платіжних засобів, 
що   мало   наслідками  фінансові  втрати  держателів  електронних 
платіжних засобів.
{  Стаття  42  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2056-IV 
  від  06.10.2004;  в  редакції  Закону  N  5284-VI 
) від 18.09.2012 } 

                             Розділ X 

                       ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 

     1. Цей  Закон  набирає  чинності  з  дня  його опублікування. 
Абзаци другий  та  третій  пункту 1.3 статті 1  та  абзац   третій 
пункту 8.1 статті 8 цього Закону набирають чинності через один рік 
після його опублікування. 

     2. До приведення у відповідність із  цим  Законом  закони  та 
інші  нормативно-правові  акти  застосовуються  в  частині,  що не 
суперечить йому. 

     3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк: 

     підготувати та  подати  на  розгляд  Верховної  Ради  України 
відповідні  пропозиції  про  внесення  змін  до законодавчих актів 
України; 

     розробити та привести у відповідність  із  цим  Законом  свої 
нормативно-правові акти; 

     забезпечити розробку, перегляд і скасування міністерствами та 
іншими    центральними    органами     виконавчої     влади     їх 
нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. 

     4. Національному    банку   України   у   тримісячний   строк 
забезпечити  розробку   власних   нормативно-правових   актів   на 
виконання цього Закону. 
 

 Пр
        
        
        


        

        

Комментарии (0)

Добавить комментарий